Цей заклик стосується всіх та кожного.
Але у більшій мірі тих, хто мешкає у приватному секторі - чи то у великому місті, чи то у малому, чи то у садових товариствах, або будь-де, де не є доступним централізована утилізація твердих відходів. Всі вони (а ми серед них) власним носом відчувають сусідів, яким прийшла думка спалити сміття на власному подвір'ї, коли вітерець від їхньої хати. Така собі крисяча психологія - на мене не дме, то хай згорить. Та короткий розум у такого пацючка, бо на завтра так само подумає пацючок з іншого боку і вже дихати діоксинами доведеться, ще вчора "розумному" пацючку. З математикою бо ж не товаришуємо.
Та ми допоможемо порахувати.
У радіусі 1 км від вашої оселі мешкає від 1000 до 2000 таких самих, як ви. Якщо хоча б кожен десятий матиме пацючачу психологію та раз на рік вирішить спалити сміття у себе на дворі, то кожного дня десь поруч з вами буде працювати сміттєспалювальний завод. І кожного четвертого дня ви будет дихати цим лайном.
Так, ще є дощі, ще є роза вітрів, та все таке інше. Але за 10-20 років ви все одно будете мати таку забрудненість навкруги діоксинами, що здоровіше було б жити під одеською чи житомирською трасою.
Ми підготували листівку - просто роздрукуйте та роздайте сусідам - вам вже стане легше дихати, якщо навіть кожен четвертий прочитає та стане людиною..
Далі текст листівки: (у розробці)
